На головну
На головну
Головна сторінка arrow Новини arrow Семінари та конференції


Увага! Цей сайт більше не оновлюється!

Актуальну інформацію про діяльність національного органу стандартизації

Ви знайдете за посиланням uas.org.ua

*Примітка: Сайт www.ukrndnc.org.ua  працюватиме в довідковому режимі.

Українське агентство зі стандартизації запускає новий офіційний сайт

Семінари та конференції

Семінар «Сучасні нормативні та метрологічні засади вимірювання ультрафіолетового випромінювання»

Кафедра екологічного контролю, теплотехнічних та фізико-хімічних вимірювань Інституту підготовки фахівців ДП «УкрНДНЦ» 3 червня 2009 р. провела науково-практичний семінар «СУЧАСНІ НОРМАТИВНІ ТА МЕТРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИМІРЮВАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ».

Актуальність проведення семінару пов'язана з необхідністю контролювання рівня ультрафіолетового випромінювання (УФВ) як природного джерела — Сонця — у зв'язку зі збільшенням його активності та збідненням озонового захисного шару, так і зі збільшенням застосованих у повсякденній діяльності людини різноманітних джерел УФВ штучного походження, інтенстивність випромінення яких здебільшого не контролюється.

Учасники семінару — працівники територіальних центрів системи Держспоживстандарту України.

Серед актуальних питань, що були розглянуті на семінарі, такі:

— недосконалість нормативної бази щодо вимірювання УФВ;

— відсутність нормативно-правового регулювання у сфері контролю роботи соляріїв, що потребує спільної скоординованої діяльності як Міністерства охорони здоров'я України, так і Держгірпромнагляду України, Держспоживстандарту України.

15.06.2009 р.

Семінар «Маркування харчових продуктів для споживачів відповідно до ДСТУ 4518»

Інститут підготовки фахівців у сфері управління якістю, стандартизації, оцінки відповідності та метрології ДП «УкрНДНЦ», зважаючи на необхідність підвищення кваліфікації фахівців підприємств-виробників харчової продукції, 2–3 червня 2009 року проводить науковий семінар на тему:

«Маркування харчових продуктів для споживачів відповідно до ДСТУ 4518»

Під час роботи семінару будуть розглянуті наступні питання:

— Роль технічних регламентів у міжнародному співробітництві України

— Вимоги міжнародних нормативних документів по маркуванню харчової продукції.

— Законодавство ЄС щодо маркування харчових продуктів

— Проект Технічного регламенту щодо маркування харчових продуктів

— ДСТУ 4518 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила»

— Світовий досвід щодо маркування ГМО.

В роботі семінару беруть участь фахівці-розробники ДСТУ 4518.


Семінар проводиться за адресою
: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2.

Реєстрація учасників проводиться в кімнаті № 602 з 9 години.

Довідки за телефоном: +38 (044) 459–5895, 752–3427

25.05.2009 р.

VІІ Всеукраїнська науково-практична Школа-семінар «Славське-2009»

Шановні панове!

Запрошуємо Вас взяти участь у Школі-семінарі, що відбудеться 1015 січня 2009 р. у селищі Славське (Україна, Львівська обл.)


Завантажити пропозицію та програму семінару>>

08.12.2008 р.

Доповідь директора НДІ стандартизації ДП «УкрНДНЦ» к.ф.-м.н., с.н.с. В.П. Тетери

Стан впровадження в Україні директив «нового підходу»

Завдання впровадження директив «нового підходу» є одним із завдань, спрямованих на реалізацію загальних стратегій України щодо членства у Світовій організації торгівлі (СОТ) та розвитку інтеграційних процесів з Європейським Союзом (ЄС). Треба зазначити, що директиви «нового підходу» сприймаються широким загалом як спосіб реалізації ЄС вимог Угоди про технічні бар’єри в торгівлі (Угода ТБТ) на основі норм європейського права.

З огляду на це, доречно привернути увагу, що в українському законодавстві вперше поняття технічного регламенту було введено у законі «Про стандартизацію» у травні 2001 р., а саме: «технічний регламент – нормативно-правовий акт, прийнятий органом державної влади, що встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їх зміст».

Для порівняння приведемо розгорнуте визначення технічного регламенту згідно з міжнародною настановою ISO/IEC Guide 2:1996 Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять, а саме: «технічний регламент – прийнятий органом влади нормативний документ, що передбачає обов’язковість правових положень та містить технічні вимоги або безпосередньо, або через посилання на стандарт, технічні умови, настанову чи наявність у ньому їхнього змісту».

Одночасно Угода ТБТ визначає технічний регламент як документ, який встановлює характеристики продукції та пов’язаних з нею процесів і способів виробництва, зокрема адміністративні положення, узгодженість з якими є обов’язкова.

Порівнюючи ці визначення треба зазначити, що в цілому вони узгоджені з огляду на відсутність протиріч, але все ж вони містять певні відмінності. В Угоді ТБТ не конкретизовано, який саме документ ТР, міжнародна настанова визначає ТР як певний різновид нормативного документа, тоді як законодавством України ТР винесений за рамки нормативного документа і класифіковано як нормативно-правовий акт. Це відображає підхід українського законодавства до обов’язковості документів.

Далі. Міністерство юстиції України регламентує це поняття: «нормативно-правовий акт – офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та, за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсифікований характер і розрахований на неодноразове застосування». Відомо, що всі нормативно правові акти, зареєстровані Мін’юстом, публікуються в «Офіційному віснику України».

Важливо, що до нормативно-правових актів належать не тільки документи, прийняті Кабінетом Міністрів України, але й накази, правила, інструкції, видані суб’єктом нормотворення в межах своїх повноважень та які задовольняють вимоги, встановлені до нормативно-правового акта. Отже, відповідно до Закону України «Про стандартизацію» в редакції 2001 р. технічний регламент можна було приймати відповідними наказами центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ), зареєстрованими у Мін’юсті.

Одночасно у 2001 р. Законом України «Про підтвердження відповідності» створена правова колізія з огляду на введення технічного регламенту з підтвердження відповідності, який повинен прийматись Кабінетом Міністрів України. Ці норми було змінено у грудні 2005 р. прийняттям Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (01.12.2005).

Зазначеним законом змінено визначення технічного регламенту: «технічний регламент – закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, в якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, зокрема відповідність положення, дотримання яких є обов’язковим».

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 288 затверджено перелік ЦОВВ, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення ТР. Станом на 1.09.2008 р. до цієї Постанови прийнято 12 змін.

Отже, розроблення технічних регламентів згідно із зазначеним вище Законом віднесено до компетенції ЦОВВ у відповідних сферах, а їх прийняття – Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України.

Першим ТР «нового підходу», який прийнято в Україні, є «Технічний регламент модулів оцінювання відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах з підтвердження відповідності», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585.

Цей ТР опирався на два інші процедурні ТР, прийняті раніше «Про затвердження Порядку надання органам із сертифікації повноважень на проведення робіт із підтвердження відповідності у законодавчо регульованій сфері» (Постанова КМУ від 28.03.2002 р. № 376) і «Про затвердження Опису національного знака відповідності та правил його застосування» (Постанова КМУ від 28.11.2001 р. № 1599). Ці ТР були розроблені Держспоживстандартом.

Прийняті ТР впроваджують в Україні принципи та методологію «нового підходу» і відкривають шлях для прийняття та застосування директив «нового підходу», що стосуються визначеної продукції або певних аспектів безпеки.

У період 2002-2004 років з ініціативи Держспоживстандарту із залученням фахівців із своєї системи та інших суб’єктів було розроблено, затверджено наказом Держспоживстандарту та зареєстровано в Мін’юсті 13 директив «нового підходу», крім вищезазначеної директиви про модульний підхід. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням в цей час делегував Держспоживстандарту повноваження затверджувати ТР.

У цей же період гармонізації українського законодавства у сфері технічного регулювання виявились суттєві складнощі, зокрема щодо організації робіт, їх фінансування, власне розроблення і погодження ТР, неузгодженості у законодавстві чи недостатній регламентованості норм. Адже до кінця 2005 р. розгорнутого законодавства щодо технічних регламентів і технічного регулювання в Україні не було.

У 2005-2006 роках сформовано та затверджено згідно з чинним законодавством Переліки національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності вимогам технічного регламенту до 10 директив «нового підходу».

Базовий принцип під час формування цих Переліків – це застосування відповідних згармонізованих стандартів, що забезпечить однаковість та недискримінаційність застосування стандартів і технічних регламентів до вітчизняних та імпортованих товарів (національний режим).

Аналіз цих Переліків показує, що частина ТР забезпечена згармонізованими національними стандартами, наприклад, ТР щодо ліфтів чи іграшок, тоді як ТР щодо низьковольтного обладнання чи приладів, що працюють на газовому паливі та засобів індивідуального захисту на часі має близько 42% – 45 % згармонізованих стандартів. Очевидно, що впровадження директив «нового підходу» вимагає активного продовження гармонізації національних стандартів, а застосування для підтвердження відповідності цим директивам не гармонізованих стандартів є тимчасовим і винятковим заходом.

Згідно з настановами торгового центру СОТ в національній структурі технічного регулювання повинні бути такі основні компоненти:

1. технічний регламент – встановлення характеристик продукції чи процесу;

2. органи регулювання;

3. оцінка відповідності;

4. санкції.

Останні три (2, 3, 4) віднесені до адміністративних процедур.

Загальна характеристика перших двох компонентів викладена вище. На теперішньому етапі, на наш погляд, центр ваги щодо впровадження директив змістився на 3 і 4 компоненти, а саме:

а) створення системи органів оцінювання відповідності, насамперед органів сертифікації та випробовувальних лабораторій, які задовольняють вимоги міжнародних стандартів;

б) підготовлення підприємств для роботи відповідно до вимог ТР та
апробації ТР;

в) на розроблення і прийняття законів України щодо:

– державного ринкового нагляду у сфері технічного регулювання;

– відповідальності виробника (постачальника) за неякісну продукцію;

– безпечності продукції на основі відповідних директив ЄС.

З урахуванням законодавства України за 2005-2008 роки Держспоживстандарт створив програму розроблення та впровадження всіх директив «нового підходу», а також низки інших ТР, але із розподілом повноважень і відповідальності між ЦОВВ, за якими закріплені відповідні сфери технічного регулювання. Держспоживстандарт забезпечує координацію цієї програми, бере активну участь у її погодженні та супроводі проектів постанов Кабінету Міністрів України стосовно затвердження ТР. Ця діяльність визначена Держспоживстандартом як стратегічний пріоритетний напрямок на середньострокову перспективу.

28.09.2008 р.

Доповідь Генерального директора ДП «УкрНДНЦ» Л.О. Корчевної

Гармонізація стандартів у сфері оцінювання відповідності в Україні

Україна крок за кроком послідовно інтегрується до загальноєвропейської спільноти і розглядає поглиблення інтеграційних процесів на континенті як необхідну передумову створення системи глобальної безпеки.

Із входженням до Ради Європи у нашої країни з’явилися принципово нові можливості для застосування багатовікового досвіду демократичних держав Європи у практиці будівництва.

Наша кінцева мета, наш зовнішньополітичний пріоритет – це членство України в Європейському Союзі. Умови інтеграції України до цих інституцій дають умови розвитку нації. Це ключова перевага, яку отримає Україна від членства в цих європейських і євроатлантичних інституціях. Ми йдемо до ЄС, щоб створити умови, які забезпечують найкращий розвиток національної економіки. Нам потрібне формування правильних принципів, мотивів національного розвитку і, перш за все, економічного, політичного і гуманітарного. Це дає інтеграція до Європейського Союзу. Іншими словами, інтеграція до ЄС дає кращі стандарти.

Україна добре усвідомлює стан своєї готовності до вступу в ЄС — для нас це стратегічна мета. Вона має сприяти активізації процесів реформування українського суспільства та надавати чіткі орієнтири для досягнення країною–кандидатом певних європейських стандартів у всіх найважливіших суспільних сферах.

Процес вступу в ЄС вимагає не лише узгодження законодавства, а також зміни в регуляторних системах, стандартах та методах оцінювання відповідності та їх гармонізації з системами, стандартами та методами ЄС.

Ефективна робота системи технічного регулювання є вкрай важливою для динамічного розвитку економіки, зокрема:

- для забезпечення можливості інноваційного розвитку;

- для успішного виходу вітчизняного виробника на зовнішні ринки;

- для успішної конкуренції вітчизняної продукції із імпортом.

Основними нормами системи технічного регулювання у ЄС є:

- основні вимоги до продукції (переважно – щодо безпеки для споживача, навколишнього середовища тощо) встановлені в Директивах Європейської Комісії – Технічних регламентах;

- стандарти - добровільні, їх застосування свідчить про якість товару та/або відповідність мінімальним вимогам щодо охорони здоров‘я, безпеки тощо;

- відповідність товару загальноєвропейським – «гармонізованим» стандартам означає відповідність основним вимогам;

- виробник може застосовувати інші технічні специфікації для того, аби відповідати основним вимогам.

Наявний стан вітчизняної системи технічного регулювання не в повній мірі сприяє розвитку економіки і в той же час – не задовольняє сподівання споживачів на отримання якісної та безпечної продукції.

Основні вимоги Угоди про технічні бар‘єри в торгівлі (ТВТ Agreement) передбачають впровадження в практику технічного регулювання в Україні наступних положень:

1. Тільки ті норми технічного регулювання, які відповідають вимогам СОТ, можуть бути обов‘язковими в Україні.

2. Україна не повинна вимагати обов‘язкової сертифікації, якщо можуть бути застосовані менш жорсткі заходи регулювання.

3. Україна повинна замінювати обов‘язкову сертифікацію декларуванням відповідності самим виробником.

4. Всі наявні в Україні національні та регіональні стандарти мають бути добровільними. Виняток можливий лише для тих стандартів, які спрямовані на захист національної безпеки, життя та здоров‘я людей, тварин та рослин, зовнішнього середовища та на попередження недобросовісної практики, але й ці стандарти мають бути повністю замінені міжнародними до 2011 року.

5. Імпортну продукцію, яка відповідає міжнародним, регіональним або національним стандартам, потрібно допускати на ринок України з дати вступу України до СОТ.

6. В Україні має бути дозволена акредитація органів підтвердження відповідності, які є не резидентами.

7. Україна зобов‘язується визнавати результати оцінювання відповідності, проведені в країні-експортері, так само як і визнавати органи оцінювання відповідності цих країн національним агентством з акредитації.

Відповідно до правил СОТ у разі, якщо суперечка між країнами не була вирішена за допомогою взаємної домовленості, спеціальний орган із вирішення суперечок СОТ виносить відповідне рішення, яке в обов‘язковому порядку має бути виконане країною-порушником.

При цьому на країну-порушника можуть бути накладені санкції, які відповідають тій шкоді, яка була нанесена інтересам інших країн-членів СОТ внаслідок порушень. Це може бути запровадження додаткового імпортного мита на продукцію, яка експортується з країни-порушника, встановлення квот чи інших заборонних та обмежувальних заходів.

Для залежної від експорту економіки України запровадження таких заходів може мати катастрофічні наслідки. Але накладання штрафних санкцій є додатковим та вторинним заходом, тобто не звільняє країну-порушника від необхідності виконати всі вимоги СОТ.

Таким чином, підсумовуючи викладене, ми можемо зробити такі висновки:

1.Для створення адаптованої до вимог СОТ і ЄС сучасної системи технічного регулювання та захисту прав споживачів необхідно забезпечити:

а)удосконалення законодавчої та нормативної бази з питань технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог Угоди про технічні бар’єри в торгівлі Світової організації торгівлі, директив ЄС;

б)удосконалення процедури надання вітчизняним та іноземним користувачам інформації з питань стандартизації;

в)впровадження міжнародних стандартів та стандартів держав — членів ЄС відповідно до потреб національної економіки;

г)сприяння впровадженню суб’єктами господарювання сучасних систем управління якістю у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг;

д)запровадження державного ринкового нагляду за безпекою товарів, робіт і послуг;

е)створення ефективного механізму фінансування та матеріально-технічного забезпечення розвитку сфери технічного регулювання та захисту прав споживачів.

2.Вирішення проблем, що виникають у сфері технічного регулювання та споживчої політики в процесі інтегрування України у світову економіку, зокрема – європейську, дасть змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції, сприятиме сталому зростанню економіки, створенню належних умов для розвитку підприємництва, добросовісної конкуренції, поліпшення захисту життя, здоров'я людей, навколишнього середовища, прав споживачів, усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

3Досягнення зазначених вище стратегічних цілей щодо адаптації законодавчої та нормативної бази потребує добре скоординованих зусиль органів влади, бізнес-середовища та споживачів, а також залучення відповідної технічної допомоги з боку ЄС та значного часу.

Першочерговим невідкладним завданням, без негайного вирішення якого реформування системи технічного регулювання залишиться на папері, є гармонізація основних національних стандартів з оцінювання відповідності з міжнародними стандартами у цій сфері, тобто прийняття та запровадження в Україні в першу чергу стандартів CASCO як національних.

Стан роботи з цього питання такий.

Відповідно до “Стратегії ISO 2005 – 2010“ Комітет ISO з оцінювання відповідності (CASCO) вирішує основну стратегічну задачу організації – забезпечувати, підтримувати та просувати серію стандартів, широко використовуваних для впроваджування, оцінювання та визнання корисного практичного досвіду у сфері оцінювання відповідності.

Україна, як активний член CASCO, через представництво ТК 89, секретаріат якого веде ДП “УкрНДНЦ”, бере активну участь в вирішенні цієї задачі.

На цей час Стратегія ISO у сфері оцінювання відповідності базується на 27 стандартах, настановах та технічних умовах, з яких 22 прийняті та опубліковані, 5 – перебувають на різних стадіях розроблення та прийняття

Аналіз змісту стандартів свідчить, що 22 чинних міжнародних нормативних документи охоплюють 13 актуальних тем (видів діяльності) з оцінювання відповідності:

словник і загальні принципи з оцінювання відповідності;

кодекс доброчинної практики з оцінювання відповідності;

робота випробовувальних і калібрувальних лабораторій та їхня діяльність;

тестування на професійність за допомогою міжлабораторних порівнянь;

органи інспектування та їхня діяльність;

декларація постачальника про відповідність;

органи сертифікації/реєстрації продукції та їхня діяльність;

органи з аудиту систем управління і сертифікації та їхня діяльність;

органи сертифікації/реєстрації персоналу та їхня діяльність;

знаки відповідності;

акредитація;

взаємне оцінювання (peer assessment);

взаємне визнання результатів оцінювання відповідності.

З 22 чинних нормативних документів CASCO в Україні згармонізовані та затверджені як національні стандарти 13 нормативних документів, 9 стандартів заплановано подати на затвердження до кінця року, тобто всі чинні нормативні документи CASCO будуть прийняті в Україні як національні.

Проекти стандартів, настанов та технічних умов, що розробляються CASCO, перебувають у ТК 89 на розгляді і виконанні процедур голосування, що дасть змогу значно скоротити процедуру гармонізації та затвердження національних стандартів після набуття чинності міжнародними документами.

Нормативні документи, які перебувають на стадії розробляння та прийняття, охоплюють питання:

1) використання систем управління під час оцінювання відповідності;

2) вимоги до третьої сторони, що виконує аудит систем управління;

3) тестування на професійність за допомогою міжлабораторних порівнянь;

4) настанови щодо розробляння стандартів і вимоги до заяв з оцінювання відповідності;

Перелік міжнародних стандартів, настанов, технічних умов та згармонізованих з ними національних стандартів наведений в додатку

Виконання плану національної стандартизації у сфері оцінювання відповідності у 2008 році дасть змогу отримати нормативну базу з питань оцінювання відповідності (акредитації, сертифікації, декларування і т.ін.) ідентичну нормативній базі, яку використовують більшість країн світу у сфері оцінювання відповідності, і почати реальні роботи з трансформації системи УкрСЕПРО в систему оцінювання відповідності припиняючи чинність стандартів системи УкрСЕПРО, які в своїй більшості базуються на вимогах міжнародних нормативних документів кінця 80-х років, і впроваджувати в практичну діяльність у сфері оцінювання відповідності згармонізовані стандарти.

Це дасть змогу реально розпочати розмову про взаємне визнання результатів роботи з оцінювання відповідності з країнами-торговими партнерами України.

Необхідно мати на увазі, що кожен нормативний документ має посилання на інші міжнародні настанови, стандарти і PAS (а деякі ще і бібліографію) як у сфері оцінювання відповідності, так і в інших галузях. Наприклад, стандарт ISO/IEC 17000:2004 має посилання на 15 НД, з яких три є міжнародними стандартами з якості, довкілля і статистики. Тому стандарти можна вважати згармонізованими повністю, коли згармонізовані всі нормативні документи, на які він посилається, тобто процес гармонізації у сфері оцінювання відповідності не завершується прийняттям та впровадженням всіх чинних стандартів CASCO, а повинен перейти у стадію гармонізації нормативних документів, які пов’язані з нормативними документами CASCO.

28.09.2008 р.

Доповідь народного депутата України, першого заступника Голови Комітету Верховної Ради з питань правосуддя, Голови Партії захисників Вітчизни проф. Ю.А. Кармазіна

Шановні пані і панове! Україна – Велика Країна не тільки географічно, але й економічно.

Кожен споживач знає що товари, які ми купуємо, і послуги, які ми отримуємо, мають відповідати певним вимогам.

Оцінювання відповідності товару чи послуги цим вимогам виконують органи з оцінювання відповідності (лабораторії, органи сертифікації тощо). Держава повинна гарантувати нам, споживачам, що оцінювання відповідності встановленим вимогам виконана правильно. Але чи захищені ми реально від «недостовірних» протоколів і сертифікатів?

Зрозуміло, що органи сертифікації, лабораторії мають бути компетентними, тобто бути акредитованими створеним за наказом Міністерства економіки № 5 від 04.01.02 р. Національним органом з акредитації (далі НААУ), що має діяти в рамках Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Шановні споживачі та влада мають розуміти, що якість товарів та послуг національного виробника в основному визначає рівень життя, стабільність національної валюти, конкурентоспроможність на міжнародному ринку, тобто є чинником національної безпеки. Ось чому оцінювання відповідності (контроль якості) продукції має виконуватися компетентними органами, акредитація (підтвердження компетентності) яких має бути під надійним контролем держави і всіх зацікавлених сторін.

Завдяки глобалізації, конкуренції та насиченості ринків оцінки та вимоги щодо рівня якості продукції та послуг зазнали принципових змін. Для глобального ринку характерне вільне переміщення товарів та послуг, створення єдиних економічних зон, прийняття міжнародних угод, спрямованих на подолання технічних бар’єрів у торгівлі, підписання яких між розвинутими країнами стало можливим завдяки сформованій системі взаємної довіри до результатів оцінювання відповідності продукції (випробувань, сертифікаційних робіт).

Проблему подолання технічних бар’єрів у торгівлі для України можна без перебільшення вважати головною в області технічного регулювання і споживчої політики. Вирішення цієї першочергової проблеми в основному полягає у формуванні довіри європейського співтовариства до результатів робіт з оцінювання відповідності, виконаних вітчизняними лабораторіями, органами сертифікації, тобто довіри до рівня компетентності вітчизняних органів оцінювання відповідності.

Очевидні нагальні потреби України: збільшувати свій експортний потенціал, завойовувати «нові ринки збуту», зайняти гідне місце на світовому спільному ринку. Але на цьому спільному ринку існують правила, що встановлені СОТ, одне з яких – немає спільного ринку без взаємної довіри до результатів оцінки відповідності.

Формування довіри наших торговельних партнерів до результатів національної акредитації, підписання угод про визнання між НААУ та Європейською кооперацією з акредитації (ЕА) – сьогодні першочергові завдання в галузі технічного регулювання.

Роль акредитації (як невід’ємної складової технічного регулювання) в подоланні технічних бар’єрів у торгівлі – ключова.

Як бачимо сьогодні акредитація не може існувати відокремлено від інших складових системи технічного регулювання. Європейське і міжнародне визнання вітчизняної системи акредитації базується на підґрунті:

− належної кількості згармонізованих стандартів в області оцінювання відповідності;

− метрологічного забезпечення на рівні визнання національних еталонів та забезпечення метрологічної простежуваності;

− впровадження європейських директив «нового підходу».

Це підґрунтя забезпечує Держспоживстандарт України.

Саме відірваність вітчизняної акредитації від загальнодержавних завдань технічного регулювання, що формуються Держспоживстандартом, відсутність єдиного спрямування всієї системи технічного регулювання на вирішення євроінтеграційних цілей та завдання поліпшення якості життя нашого народу і зумовила наявність більшості невирішених сьогодні проблем.

На жаль, діяльність з акредитації НААУ поки що не відповідає очікуванням держави, вимогам міжнародних стандартів, рекомендаціям Європейської кооперації з Акредитації, та подекуди і чинному Законодавству України.

НААУ практично не проводяться роботи за пріоритетними напрямами щодо впровадження в Україні технічного законодавства Європейського Союзу.

Не виконуються в повному обсязі функції, покладені на Національний орган з акредитації Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» (ст. 6).

Невиправдано великі терміни акредитації. Наприклад, роботи з акредитації «Укрметртестстандарту» (м. Київ) проводились НААУ майже 2,5 років (!).

Сьогодні вже не одиниці, а десятки вітчизняних лабораторій акредитуються за кордоном в органах акредитації Німеччини, Словаччини, Латвії, Великої Британії, поповнюючи бюджети цих країн. Їх кількість швидко збільшується.

Вибірковий державний нагляд в акредитованих НААУ лабораторіях, проведений Держспоживстандартом України, показав, що в 50 % випадках вони працюють поза межами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Все це змушує нас звернути увагу на наявні проблеми акредитації в Україні для їх вивчення і вирішення.

Я щиро вдячний шановним гостям: Голові Європейської кооперації з Акредитації пану Лоренцо Тіоне та секретарю Євролаб пану Марку Облану за особисту участь у роботі конференції, підтримку наших євроінтеграційних прагнень і бажаю всім успішної роботи!

28.09.2008 р.

Доповідь Голови Держспоживстандарту України Л.В. Лосюк

Шановні учасники конференції, шановний Голова Європейської Кооперації з Акредитації пан Лоренцо Тіоне!

Система технічного регулювання будь-якої країни складається із таких ключових елементів, як стандартизація, метрологія, оцінювання відповідності та акредитація (оцінка компетентності органів з оцінювання відповідності).

Зрозуміло, що саме система технічного регулювання лежить в основі піраміди (тобто є підґрунтям конкурентноздатної та ефективної на міжнародному рівні економіки), на вершині якої в будь-якій розвиненій державі знаходяться потреби споживача.

Якість технічного регулювання в державі через формування економічних важелів (наприклад,технічних бар'єрів у торгівлі) впливає на рівень нашого з вами життя.

Те, що сьогодні в країнах Європейського Союзу в цілому немає довіри до результатів випробувань і сертифікації, зроблених в українських лабораторіях та органах сертифікації, добре знають перш за все ті виробники національної продукції, які постачають її за межі нашої країни. Бо саме вони вимушені акредитувавшись в Україні, ще додатково сплачувати гроші за акредитацію в органах акредитації інших країн, що відповідають вимогам Європейської Кооперації з Акредитації – ЕА, або проводити повторне оцінювання відповідності за кордоном.

Не секрет, що вартість повторних випробувань в закордонних лабораторіях (в разі недовіри до наших протоколів випробувань) визначається не просто витратами лабораторій на проведення відповідних робіт, а «ринковою» життєво необхідною потребою експортера продати свій товар за кордон України. Виникає питання - а чому так? Що ж нам треба акредитувати і як?

Немає спільного ринку без взаємної довіри його учасників до результатів оцінювання відповідності товарів та послуг, що «перебувають в обігу» на цьому ринку. Зрозуміло, що, наприклад, повторні випробування чи повторна сертифікація наших товарівв країнах, куди ми експортуємо наші товари, чи імпортних товарів в Україні не змінює їх якісних характеристик, а лише підвищує ціну.

Ось чому, розуміючи, які значні ресурси відволікаються на проведення повторного оцінювання відповідності, країни учасники глобального ринку намагаються кардинально вирішити проблему взаємного визнання результатів оцінки відповідності.

Як технічне регулювання кожної із сторін забезпечує виконання цієї основної вимоги глобального ринку? Аналіз показує, що країни уніфікують ключові елементи системи технічного регулювання, які найбільш суттєво впливають на технічні бар'єри в торгівлі, а саме, впроваджують єдині міжнародні стандарти ISOв області оцінювання відповідності, користуються єдиними процедурами оцінювання відповідності і, головне, користуються єдиними міжнародно-визнаними вимогами щодо компетентності органів з оцінювання відповідності при їх акредитації в національних органах з акредитації кожної з країн.

Таким чином, глобалізація світової економіки кардинально змінила звичну для нас ще 10 років тому функцію акредитації. Якщо раніше акредитація, як інструмент підтвердження компетентності, давала можливість органу з оцінювання відповідності працювати на внутрішньому ринку, то сьогодні головне завдання акредитації — вирішення проблеми взаємної довіри до результатів оцінювання відповідності, це ключ до взаємного визнання систем технічного регулювання.

Органи з акредитації країн-учасниць європейського спільного ринку підписують угоди про взаємне визнання з такою професійною організацією, як Європейська кооперація з акредитації, Головою якої є наш шановний гість – пан Лоренцо Тіоне. Таким чином, національні органи з акредитації, працюючи за дорученням і довірою урядів своїх країн, підписавши угоди про визнання, наприклад, з ЕА, сформували систему взаємної довіри до компетентності акредитованих ними органів з оцінювання відповідності в Європі.

Сьогодні в Україні оцінювання компетентності проводить Національна агенція з акредитації України (НААУ) за допомогою акредитації згідно з Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» та Держспоживстандартом України атестацією і уповноваженням метрологічних лабораторій на право виконання метрологічних робіт згідно з Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Однак жодної угоди про взаємне визнання а ні НААУ, а ні Держспоживстандарт, що підпорядковані Міністерству економіки України, не підписували з ЕА.

Слід зазначити, що зусиллями Держспоживстандарту гармонізація міжнародних стандартів в області оцінювання відповідності України доведена майже до 100%, а національні метрологічні інститути постійно нарощують кількість національних еталонів, що успішно проходять міжнародні порівняння.

Ці чинники безумовно позитивно впливають на формування довіри в Європі до вітчизняної системи технічного регулювання, але проблема визнання компетентності як вітчизняної системи акредитації, так і компетентності вітчизняних органів з оцінювання відповідності лишається не вирішеною.

Зростає кількість вітчизняних лабораторій і органів сертифікації, що акредитуються за межами України в органах акредитації Латвії, Словаччини, Німеччини та в органах акредитації інших держав, що підписали угоди про визнання з ЕА. Це, наприклад, ветеринарні лабораторії, лабораторії хлібних інспекцій, пробірної служби, деякі лабораторії і органи сертифікації Держспоживстандарту.

Хочу висловити надію на те, що сьогоднішня конференція наблизить нас до вирішення питання визнання компетентності наших органів з оцінювання відповідності в Європі.

Особливо хочу подякувати Голові Європейської Кооперації з Акредитації пану Лоренцо Тіоне за особисту участь в конференції і підтримку євроінтеграційних прагнень Держспоживстандарту.

Дякую за увагу.

28.09.2008 р.
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Всього 43 - 49 з 66
Новини
Останні новини
Митний союз
Семінари та конференції
Привітання до свят
Національний фонд нормативних документів
Перелік чинних сертифікатів
Нотифікація
Наші видання
ДП «УкрНДНЦ» пропонує
Інформаційний дайджест з питань ССЯ
Запитуєте-відповідаємо
Наші партнери
Державні закупівлі
Магазин стандартів
Каталог нормативних документів
Останні надходження
Магазин нормативних документів
До уваги замовників
Ознаки офіційної копії
Бланк замовлення
Типовий договір купівлі-продажу електронних копій нормативних документів у сфері стандартизації
Національний банк термінів

Абетковий покажчик:
А Б В Г Ґ Д
Е Є Ж З И І
Ї Й К Л М Н
О П Р С Т У
Ф Х Ц Ч Ш Щ
Ю Я

Зараз на сайті:
  5 гостей
Останнє оновлення сайту:
   10:25 - 23.05.2017 р.

Яндекс.Метрика
ДП «УкрНДНЦ» © 2017
03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2тел.: +38 (044) 452-3396; факс: +38 (044) 452-6907